Вже не вперше я збирав кришечки від пляшок Coca-Cola і Fanta, і чесно кажучи, дивлячись на ті обставини, які склалися, мені мало вірилось, що зможу їх обміняти. З досвіду знаю, що міняють їх тільки по вихідним дням, по тим дням, коли я, певно як і всі, в кого вони є, люблю поспати. А головне, коли прокидаюсь, ніколи першим ділом не думаю про акцію від Coca-Cola, тому можливості поміняти в мене раніше не було. В цю суботу (24 грудня) я все ж прокинувся рано. А що робити, коли потяг до Одеси прибуває в 8:50 ранку. Тут вже хочеш, не хочеш, а прокинутися доведеться. Після прибуття поїхав я до однокласника (про це в іншій статті). Зайшов в інет і зрозумів, що він живе в 5-ти хвилинах ходьби від супермаркету (Таврія В, Вузівський за адресою: Люстдорфська дорога 140/1), де можна обміняти кришечки. І як же добре, що я їх не залишив у Києві. Для обміну довелося трохи почекати. Хвилин 10 я блукав по супермаркету в пошуках пункту видачі, і зрозумів, що якось там все не зручно влаштовано. Людина, яка захоче купити пляшку води муситиме пройти кількасот метрів лабіринтів, а без підказок певно і більше. Потім, певно ще з пів години простояв у черзі. За цей час встиг помітити, що основний контингент – це бабусі або дідусі з внуками чи внучками. Батьки з дітьми зустрічаються на порядок рідше, певно і в суботу працюють. А головне у всіх цілі купи кришечок – від двадцяти і більше, і скільки ж вони п’ють цих Кока-кол і фант? Я стояв і наосліп в кишенях перераховував, скільки в мене кришечок. Впевнився, що їх дійсно 15 і вирішив, що обміняю на теплі зимні навушники і на м’яку іграшку. Коли дочекався своєї черги, то ковдри вже і закінчилися. Шкода було бачити тих дітей, які хотіли отримати ковдру, але прийшли занадто пізно.
Приїхав додому. Навушники дісталися мамі, вона давно такі хотіла, а з іграшкою поки не вирішив…
Тепер дуже радий, адже це перша акція, в якій я все ж щось отримав. Тепер буду чекати нових акцій від Coca-cola.